четвер, 20 вересня 2018 р.

День Смайлика

Ви любите посміхатися? Вам подобаються усміхнені люди? Так? Тоді зі святом Вас, з днем народження смайлика!
 






 Здається, він був завжди. Щороку 19 вересня відзначають незвичайне свято — День народження дружелюбного електронного символу — День народження «Смайлика».  Саме цього дня у 1982 році професор Університету Карнегі-Меллона Скотт Фалман вперше запропонував використовувати три символи поспіль – двокрапку, дефіс і замикаючу дужку – для позначення обличчя-усмішки у комп’ютерному тексті. 
 Зараз вигадано безліч смайликів для позначення всіх видів емоцій – радості, смутку, здивування, подиву, злості та іншого. Нині смайлик став невід’ємним атрибутом електронного спілкування.
 Цього дня учні 5-б класу з класним керівником Семеновою І.В. провели на уроці інформатики захід "З смайлами на "ТИ". Діти вчились знімати емоційне напруження, формувати позитивну поведінку, визначати та оцінювати свій емоційний стан, а також адекватно реагувати на емоційний стан інших людей; обговорювали як можна підвищити собі самому настрій, та настрій ближньому.








  Цікавою для всих  стала вікторина-гра «Який ти, «смайлик»?» і конкурс "Міс та Містер Посмішка". Ними стали Мирна Мілена та Водоп'ян Владислав. 







Особливо активно і з великим задоволенням діти взяли участь у творчому завданні «Намалюй колобка, який сміється» – і, як результат творчої роботи – чудові оригінальні авторські смайлики.








Красива посмішка інтригує, скромна розчулює, добра радує, щаслива зачаровує, щира надихає. Усмішка не залишає байдужим. 
Посміхайтеся =).
Більше фото із заходу в ФОТОГАЛЕРЕЇ

вівторок, 18 вересня 2018 р.

8 психотипів учнів


Психотипи учнів, що активні на уроці
Якщо дитина тягне руку, коментує, викликається брати участь в завданнях, це ще не означає, що її увага зосереджена на матеріалі. Тож мотивувати активних дітей теж доводиться, аби їхня активність зосереджувалася саме на темі заняття.
Роль у класі: «Клоун» чи «Паїнька»

Особливості нервової системи:
процес збудження переважає над гальмуванням
Стресостійкість:
знижена
Провідна потреба:
увага (комунікація)
Постійно прагне бути в центрі уваги, хоча і не володіє якостями лідера. Найбільше бажання – подобатися одноліткам чи вчителю. Може ідеально поводитися та намагатися вразити знаннями (тож постійно тягнути руку), якщо націлений на схвалення педагога. Якщо ж на увагу однокласників, може відпускати жарти, смішити, робити щось небезпечне, зривати уроки. Фантазує, щоб зацікавити. Коли я що-небудь розповідаю, я це все як би переживаю сам. Як правило, це виглядає настільки правдиво, що я сам в даний момент вірю тому, що розповідаю. Ні сміятися, ні плакати на самоті не буде. Якщо його не визнають у класі, хуліганитиме та витівками привертатиме увагу. Вразливість та сугестивність: може «вжитися» у почуте. Приміром, якщо розповідають про зубний біль – заболять зуби.
Що приверне увагу?
Усе емоційно заряджене, образне, красиве. Акторська гра вчителя, особливо з переодяганням. Завдання, які гарантують успіх та публічне схвалення, або ж просто бути у центрі уваги. Дуже швидко втомлюється та може не завершити те, що не вдається.
Роль у класі: «Непосида»
Особливості нервової системи:
процес збудження переважає над гальмуванням
Стресостійкість:
нормальна
Провідна потреба:
уникнути нудьги (діяльність)
Багато справ починає, проте не доводить до кінця, всім цікавиться, любить все нове, життєрадісне. Таку дитину можна сплутати з гіперактивною, але на відміну від неї «непосиди» мають високу працездатність, не метушиться, їхня увага патологічно не перескакує. Проблема не в тому, що така дитина не здатна займатися однією справою, а у її непослідовності, відсутності мотивації, бажанні встигнути якомога більше. Цей товариський учень часто веде за собою інших, але не прагне до лідерства. Коли однокласники переймуться чимось, за що він «агітував», легко перемикається на щось інше та кидає їх. Говорить швидко, фрази короткі, перебиває, поводиться безтактно. Не виносить чекання, одноманітності, нудьги. Коли перевтомлюється або зазнає значного стресу, навіть прискорює темп життя, але становиться роздратованим, тривожним, не може зупинитися і «активнічає» до повного виснаження.
Що приверне увагу?
Постійні зміни: якщо тема та сама, має бути нова форма. Навіть у підлітковому віці все ще не байдужий до ігор на уроках. Потребує «руханок» та завдань, що включають в себе рух. Як нікому іншому, потрібна візуалізація того, що розповідає вчитель. Любить графічні організатори та усе, що дозволяє систематизувати інформацію (сам він до цього не дуже здатний). Комфортніше почуватиметься, якщо дозволити пересаджуватися протягом учбового дня.
Роль у класі: «Правдолюб»

Особливості нервової системи:
сильні та урівноважені процеси збудження та гальмування.
Стресостійкість:
знижена
Провідна потреба:
визнання (комунікація)
Дуже прискіпливо ставиться до оцінок, його цікавить не схвалення, а щось більш “відчутне”: високі бали, грамоти, подарунки, матеріальні заохочення батьків. “Правильна” дитина, яка дотримується загальноприйнятих норма та хоче, щоб її дисциплінованість, акуратність, слухняність відзначали. Болісно переносить невдачі. Тамує роздратування, але критикує вчителя, якщо вбачає несправедливість. Прагне до лідерства, але боїться бути в центрі уваги, тож виступає від імені групи («ми вирішили»). Не вміє брати відповідальність за свої поступки, перекладає вину на інших.
Що приверне увагу ?
Заохочення (хай це шоколадна медалька чи саморобна грамота). Загальні нагадування, що клас має робити, замість зауважень, тим паче індивідуальних (Замість “Сашко, не розмовляй” – “Зараз ми мовчки слухаємо відповідь Катрусі”). Ці учні намагатимуться уважно сприймати будь-який матеріал, але найбільше вплинути на них може манера вчителя. Інтригуючі паузи, зниження гучності голоса, зміна темпу мови, жести впевненої у собі людини – все це вірні прийоми. Якщо вчитель робить вигляд, що забув відповіді на питання, саме ці учні першими відповідають.
Роль у класі: «Лідер»
Особливості нервової системи:
сильні та урівноважені процеси збудження та гальмування.
Стресостійкість:
нормальна
Провідна потреба:
успіх (діяльність)
Стає неформальним лідером (негативним чи позитивним залежить), а якщо хтось вже зайняв це місце, починає за нього боротися. Енергійний, активний, впевнений в успіху, схильний ризикувати учень користується авторитетом хоча б частини школярів. Активно протистоїть невдачам. Втім, з учителями стосунки складаються неоднозначно. Адже така дитина любить порушувати правила, не стримує негативних емоцій і може бути агресивною, якщо обурена. З іншого боку, вона швидко знаходить рішення та діє. Самооцінка може бути завищеною: береться за занадто складні завдання, якщо ж не справляється, звинувачує обставини.
Що приверне увагу?
Дух суперництва спонукає брати участь у будь-яких конкурсах, тож елемент змагання підвищує цікавість до уроку. Залюбки приймає виклики – скажімо, коли вчитель дає складне завдання, яке учні самостійно не зможуть виконати без нової порції інформації. Слухатиме та активно працюватиме не з цікавості, а через повагу до вчителя, яку заслужити важкувато (має визнати як сильну людину). Особливо якщо він визнаватиме лідерство учня, даватиме йому завдання як своєму помічникові.
Психотипи учнів, що пасивні на уроці
“Непомітні” діти, які немов “пересиджують” урок у надії, що їх не запитають, далеко не завжди мають проблеми з розумінням предмету, цікавістю до нього, інтелектуальними здібностями. Часто їхня поведінка обумовлена різними психологічними причинами, що спонукають “сховатися”, не бути у центрі уваги.
Роль у класі “Фрік”
Особливості нервової системи:
процеси гальмування переважають над збудженням.
Стресостійкість:
знижена
Провідна потреба:
самовираження (діяльність)
Здається змалечку дивакуватими, не таким як всі. Насправді це діти, у яких розвинена фантазія, але знижена інтенсивність емоцій.”Холодні” вигадки здаються одноліткам незрозумілими. Така дитина мало виявляє емоції, погано розпізнає свої та чужі почуття, міміку, погано прогнозує реакції співрозмовника. Через це виникають проблеми у спілкуванні. Учень поступово звикає до того, що він “не такий, як усі”, тож не орієнтується на реакцію оточуючих. Через це його фантазії можуть бути чудернацькими, а можуть – креативними, не обмеженими стереотипами. Такі школярі більше цікавляться ідеями та фантазіями, ніж діями, не завжди виконують практичні вправи. Можуть витати в хмарах на уроці і дратуватися, якщо їх “повертають на землю”.
Що приверне увагу?
Можливість ділитися власними ідеями та асоціаціями, навіть якщо вони не очевидні на перший погляд. Такий учень буде вдячний, якщо вчитель виступатиме між ним і однолітками нібито перекладачем. “Дима намалював і небо, і дерева коричневими. Це незвично, але є такі відомі художники, які малюють усе навкруги коричневим, бо замість фарб беруть каву”. Аби дитина долучалася до роботи, варто щоурока отримувати від неї “фідбеки”, але відповідати вона не любить. 
Роль у класі: “Одинак”
Особливості нервової системи:
процеси гальмування переважають над збудженням
Стресостійкість:
нормальна
Провідна потреба:
визнання гідності (комунікація)
Відповідальна, послідовна, пунктуальна дитина. Якщо обіцяє щось, як правило, виконує. Якщо щось робить, то грунтовно та якісно, хоча й повільно. Здається дорослою, навіть якщо ще першачок. Любить порядок – у речах, знаннях (все систематизує). Але консервативна, любить, коли щодня одне й те саме, не хоче змін та боїться непердбачуваності. Зрив планів сприймає болісно, а якщо це стається через дорослих – мало не як зраду. Довіру такого учня важко завоювати, а до того часу він лише формально визнає авторитет вчителя, може критикувати та сперечатися, може не відповідати на запитання. У класі інколи стає лідером, частіше займає позицію гордого одинака, у якого лише 1-2 перевірених друга. Має на все власну думку.
Що приверне увагу?
Учень сам навчатиметься, як може, якщо немає конфлікту. А щоб цього уникнути, варто давати право на іншу точку зору, не порушувати обіцянок, навіть дрібних. Любить конкретику, приклади з життя та завдання з умовами з реального життя, проектні завдання, де відповідь має дістати сам. Заохочує розуміння того, як нові знання та навички можна застосувати на практиці.
Роль у класі: “Тихоня”
Особливості нервової системи:
слабкі процеси збудження та гальмування.
Стресостійкість:
знижена
Провідна потреба:
прийняття (комунікація)
Швидко втомлюється, при цьому перестає рухатися та розмовляти, може навіть заснути. Важко переносе будь-яке тривале напруження. Під час виконання завдань завжди очікує на допомогу, хоча б підбадьорювання, без цього знічується, навіть якщо знає. Інколи має “навчену безпорадність”, впевнений, що самостійно ні на що не здатний. Лагідна, доброзичлива дитина, любить спілкування, але від галасу та шумних ігор втомлюється.
Що приверне увагу?
Дуже чутливий до невербальних знаків уваги: посмішки, схвалюючого погляду, жесту. Надихають дотики: поплескування по плечу, погладжування по голові чи спині. Якщо всі виконують вправи, достатньо підійти до цього учня, подивитися у зошит, продемонструвати, що все у порядку. Дуже мотивують такого школяра ігри та колективні вправи, особливо ті, що не мають елементу змагання, а націлені на командоутворення. Така дитина любить відчувати, що вона – частина класу, не гірша за інших.
Роль у класі: “Обережний”
Особливості нервової системи:
слабкі процеси збудження та гальмування.
Стресостійкість:
нормальна
Провідна потреба:
отримувати результат (діяльність)
Швидко втомлюється, але не мріє про підтримку, досить самостійний. Довести справу до кінця заважає дуже повільний темп роботи та постійне бажання вдосконалити її. Також учень часто сумнівається, яка відповідь правильна. Хоча пам’ятає матеріал, доки не побачить хибних варіантів відповіді. Сумніви – чи слід підіймати руку або ж ще подумати – призводять до того, що такий школяр рідко виявляє ініціативу. Зазвичай любить навчатися, дуже допитливий, може “перетравити” великі обсяги інформації. Може більш тривалий час, ніж однолітки, концентрувати увагу на одній темі. Проте не знає, коли вже ставити крапку, переставати “шліфовати” знання та продемонструвати їх на практиці. Має складнощі із практичним застосуванням вивченого. Важко робить вибір, особливо при дефіциті часу. Часто занижує планку і не береться за складні завдання,тому що боїться не встигунути вчасно зробити їх.
Що приверне увагу?
Цікавиться уроками зазвичай, особливо якщо інформація розбита на маленькі блоки. Корисна та мотивуюча для цього учня діяльність, коли практика йде раніше теорії, коли знання отримують дослідним шляхом. Його можна викликати відповідати, питати його думку під час уроку, залучати до групових завдань. Хоча сам школяр не наважується бути активним, таке “підштовхування” для нього – не стрес, а допомога. А якщо вдасться довести справу до кінця, наступного разу на уроці працюватиме з більшою віддачею та ентузіазмом.

понеділок, 17 вересня 2018 р.

Як зацікавити учня на уроці?

Вже не існує тієї школи, де діти, сидячи рівно і склавши руки, чемно слухають суворого вчителя. Сучасні школярі хочуть комунікації, розмови з педагогом, якого воліють сприймати радше як порадника, а не як строгого критика. Змінився і підхід до навчання – учням не цікаво 45 хвилин слухати теорію, тому вони все частіше знаходять більш цікаві заняття у своїх гаджетах, не звертаючи уваги на вчителя. Як зробити так, щоб на кожному Вашому уроці діти не нудьгували?
Потоваришуйте з учнями
Сучасні учні скептично ставляться до вчителя, який намагається бути вищим за них. Дозвольте дітям бути на рівні з Вами, однак пильнуйте, щоб вони дотримувались правил поведінки. Знайдіть спільні теми зі школярами, станьте для них другом і порадником, розпитуйте про їхні інтереси та проблеми. Почніть урок не з перевірки домашнього завдання, а з питання про останній популярний фільм чи бестселер, останню резонансну новину або нову пісню відомої групи. Бодай 5- 7 хвилин уроку Ви можете обговорювати ті проблеми, які цікавлять клас.
 Головне завдання кожного вчителя – виховувати учнів свідомими людьми, які вміють мислити і поважати один одного.
Ніколи не переказуйте того, що можна прочитати в підручнику
Завжди старайтесь знайти цікаву інформацію (факти, історії, пригоди) для учнів з приводу тієї чи іншої теми. Не змушуйте їх конспектувати підручник чи вчити параграф напам’ять. Краще запропонуйте дітям виписати основну інформацію у зошит так, як вони вважають за потрібне.

Використовуйте різноманітні методики

Цікаві методи навчання як от “філософія для дітей”, “змішане навчання”“positum-підхід” неодмінно допоможуть підготуватись до уроку якнайкраще. Оберіть ту методику, яка подобається Вам найбільше і застосовуйте її на уроці. Якщо поки що не готові до таких кардинальних змін, то вибирайте з кожної методики те, що вважаєте найголовнішим і експериментуйте, поєднуйте. Пам’ятайте, діти дуже люблять різноманітність. Побачивши, що вчитель намагається провести урок нестандартно, вони спочатку спостерігатимуть за цим процесом, а пізніше самі пропонуватимуть ідеї.
Максимально поєднуйте теорію з практикою
Звісно, у кожного з нас є план і теми уроків. Але ж погодьтесь, що всього діти не запам’ятають. Тому намагайтесь хоча б додатково подати їм ту інформацію з предмету, яка знадобиться в житті. Дайте учням зрозуміти, що саме Ваш предмет принесе їм максимальну користь у повсякденному житті.

Давайте учням цікаві домашні завдання

Щоб дітям не було нудно, поєднуйте вправи з підручника з нестандартними домашніми завданнями. Кросворди, плакати, презентації, опитування, представлення – все це буде цікаво виконувати учням. А деякі домашні завдання Ви можете виконувати з ними. Наприклад, дітям буде корисно побачити, як робить презентацію чи опитування вчитель. Ви можете виконати ці завдання з помилками і запропонувати дітям знайти їх або оцінити Вашу роботу. Учні люблять порівняти своє завдання із завданням вчителя.

Намагайтесь проводити уроки надворі

Школярам буде корисно прогулятись за межами або навколо школи, слухаючи вчителя. Оберіть заздалегідь місце, де буде тихо і затишно, посадіть дітей колом на траві, сядьте біля них і в такому форматі проводьте урок. Замість дошки Ви можете використовувати ватман чи зошити, а замість крейди – кольорові маркери. Такий формат уроку дуже підходить для вивчення природничих предметів.
Проводьте кожен урок так, ніби проводите його востаннє
Учні добре відчувають, коли вчитель старається на уроці, а коли приходить лише, “аби відбути”. Тому віддавайте себе на сто відсотків, готуйтесь до кожного уроку якнайкраще, вигадуйте цікаві завдання і старайтесь бути тим вчителем, якого б Ви самі хотіли мати. Будьте щирими з учнями, і вони також будуть щирими з Вами. Пам’ятайте, що Ви не маєте права бути вчителем лише в школі. 
Бути вчителем – означає бути ним завжди.
Автор статті: Марія Ревер

четвер, 13 вересня 2018 р.

Що робити, якщо дитину в школі ображають однокласники


Можливо, у ваші шкільні роки ви були свідками того, як ображають когось із однокласників, а тепер на місці цього нещасного виявивилася ваша дитина. Чому так сталося і що робити в такій ситуації? Ви абсолютно правильно тривожитеся, залишати без уваги цю проблему не можна. Що робити, якщо дитину в школі ображають однокласники?
Як зрозуміти, що дитину ображають в школі
Поведінка дитини різко змінюється: дитина постійно в поганому настрої, нервує, похмура, тривожна, примхлива. До цього можуть додатися поганий сон і апетит, ослаблення імунітету.
Дитина придумує всілякі відмовки, щоб не ходити в школу, намагається прикинутися хворою, спізнюється на уроки або петляє і йде дивними маршрутами замість стандартної дороги в школу. Цілком імовірно, що вона боїться когось зустріти. «Не хочу вчитися» - це звичайна фраза, властива майже всім дітям.
 Уважні батьки відразу помітять різницю в поведінці сина чи дочки. 
Чому дитину ображають
Школа - це штучно створений колектив, де доводиться вживатися абсолютно різним дітям. І якщо дорослі люди вільні вибирати коло спілкування, місце роботи і зазвичай мають грунт під ногами у вигляді власної сім'ї та друзів, школяр у цьому плані вкрай вразливий. Додамо до цього несформовану психіку, загальну тенденцію жорстокості в сучасному світі, байдужість і потурання вчителів - і отримаємо досить-таки безрадісну картину умов, в яких опиняється школяр.
Всі діти дуже різні, і особливістю, через яку однолітки можуть почати ображати дитину, може стати абсолютно будь-яка її риса: зовнішність, успішність, риса характеру. 
Дитину в школі ображають однокласники: як допомогти
У першу чергу, ви повинні розуміти, що будь-яке насильство, фізичне або психологічне, - це ненормально! І саме це необхідно донести до дитини. У такі моменти їй, як ніколи, потрібна підтримка батьків і розуміння, що її провини в тому, що відбувається, немає.
Не тисніть, але постарайтеся викликати довіру з боку дитини. Якщо дитина буде знати, що мама і тато завжди на її боці, то принаймні не буде тримати образу і страх у собі. А атмосфера любові всередині сім'ї певним чином згладить наслідки агресії однолітків, а дитина буде впевненішою у своїх силах завдяки наявності «надійного тилу».
Дитину обов'язково потрібно вислухати і вникнути в суть проблеми. Ні в якому разі не кажіть: «Та це ж дурниця, не варто переживати про такі дрібниці», «не звертай уваги», «не реагуй, вони і відстануть». Це з позиції вашого життєвого досвіду дитячі проблеми несерйозні, а для дитини самовідчуття в школі - важлива частина життя. А «непротивлення злу» може взагалі мати плачевні наслідки. Кривдники, побачивши власну безкарність, будуть знущатися над дитиною ще більше.
Дитину в школі ображають однокласники: чи варто втручатися
Деякі батьки зопалу хочуть розібратися з кривдником самостійно, пригрозивши або навіть застосувавши фізичну силу. Не піддавайтеся емоціям! Крім того, що ви вступаєте в нечесний «бій», дитині така допомога зробить тільки гірше, адже він стане в очах однолітків базікою чи ябедою.
Хтось радить дитині навчитися давати здачі - це теж не кращий шлях. Так ви формуєте викривлене розуміння: «хто сильніший, того і правда». Спотворена реальність, жорстокість і агресія - хіба так ви хочете вирішити проблему вашої дитини?
Розмова з батьками розпалювача конфлікту може бути хорошим варіантом, але слід враховувати те, які це люди (якщо, приміром, батьки асоціальні, що п'ють, бесіда навряд чи складеться). У кожному разі розмовляти треба спокійно, без нападок, намагаючись зрозуміти і другу сторону. Адже ніхто не хоче визнати, що це його син в чомусь винен.
Як зробити дитину більш впевненою у собі
Хороший варіант - спортивна секція. Але мета в такому випадку повинна бути не навчити дитину битися, а саме надати їй впевненості в собі. Такий же ефект може принести і будь-яке інше серйозне заняття, до якого можна залучити дитину - малювання, музика, догляд за тваринами. Новий, позашкільний колектив дозволить відчути свободу від шкільних негативних установок. А успішна, морально сильна людина, навіть якщо вона виглядає не так, як усі, своїм самовідчуттям поступово викличе повагу навіть у найвідчайдушніших хуліганів.
Дайте дитині зрозуміти, що вона - Особистість, гідна поважного до себе ставлення. Підтримайте її і допоможіть реалізувати себе поза шкільними стінами. Сподіваємося, що незабаром насмішки і знущання однокласників над вашою дитиною залишаться в минулому!

понеділок, 10 вересня 2018 р.

Адаптація п’ятикласників до навчання у середній школі

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу. Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню.
П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.
Адаптація - це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.
Причини можливих  проблем п’ятикласників  такі:
1. Починаються особистісні зміни, пов’язані з початком підліткового періоду. Починають формуватися ціннісні орієнтації, закріплюватися риси характеру, тому важливо, який поруч дорослий. Авторитет, зразок? Самооцінка дитини дедалі менше починає залежати від навчальних успіхів, а дедалі більше – від того, як її цінують та сприймають. Тому створення психологічної атмосфери доброзичливості, уважності, тактовності з боку всього педколективу є особливо важливим для  адаптації п’ятикласників.
2. Відбуваються об’єктивні зміни у навчальній діяльності: з’являються нові предмети і нові учителі; збільшується обсяг інформації, яку потрібно не просто прослухати, а запам’ятати; стає інтенсивнішим внутрішній ритм уроків; індивідуальний темп роботи учителя досить швидкий і діти не встигають за ним; п’ятикласникам ще потрібні фізкультхвилинки або паузи для розслаблення.
Труднощі у сфері спілкування з однокласниками є для дитини важливішими ніж проблеми у навчанні.  Кожна дитина повинна мати можливість компенсації, тобто прояву себе у чомусь іншому. Саме класний керівник має допомогти дітям, у яких щось не склалося, «підняти» їх в очах однокласників. Практичний психолог веде супровід адаптаційного періоду, що включає різні види роботи з учнями, вчителями, батьками.

ПОРАДИ БАТЬКАМ УЧНІВ 5 КЛАСУ
1.  Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
 2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
 3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
 4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
 5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
 6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
 7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
 8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
 9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
 10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
 11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
 12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
 13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

вівторок, 4 вересня 2018 р.

Всеукраїнський урок мрії

Вчителі можуть навчити дітей мріяти амбітно,а можуть надихнути мріяти яскраво!

  Мрія - це певне почуття бажання чогось конкретного, заради чого людина готова почати діяти, з метою її досягнення. Вони захоплюють наш дух і забирають від реальності.
 Мрії  бувають різні... Іноді вони здійсненні, а іноді – їх неможливо виконати. Але мріяти корисно навіть про те, що неможливо виконати. Ми уявляємо, як зміниться наше життя в цілому, і яким барвистим і цікавим стане весь світ навколо.  Але головною нашою особливістю є бажання реалізувати власну мрію. 

Щоб не було війни, щоб всі були живі-здорові, завести домашнього улюбленця, подорожувати і мати мільйони підписників на YouTube.

Що ж робити для того, щоб людська мрія реалізувалася? Необхідно стати рішучим і сильним, потрібно перемагати в суперництві. Надзвичайно важливо вміти переключатися. Людина влаштована так, що мріяти і досягати мрії одночасно вона не може.
38% батьків взагалі не мають уявлення, про що мріють їхні діти.
А ви знаєте про що мріє Ваша дитина?

Фотографії можна подивитись у ФОТОГАЛЕРЕЇ

суботу, 1 вересня 2018 р.

Ми-п'ятикласники


Дорогі учні!


Цей день незвичайний. Сьогодні Ви перейшли до середньої школи й офіційно вступили в права п’ятикласників. 5 клас – це лише перша сходинка, яку необхідно здолати на тернистому, але цікавому шляху. Поступово, піднімаючись вгору по класах-сходинках, кожен із Вас стане випускником школи, а ті знання, вміння і навички, які Ви отримаєте, обов’язково допоможуть вибрати подальшу професію, стати шанованими людьми, зробити свій внесок у розвиток нашої держави.
Є ще одна новина. Свято в нас подвійне, бо сьогодні також народжується новий колектив – наш 5-Б клас.
Цей рік принесе багато нового і незвичайного у Ваше життя: це й нові предмети, і нові вчителі, і нові питання (так ми зашифруємо слово “проблеми”), проте, сподіваюся, що усі ці питання ми з Вами подолаємо, адже будемо вирішувати їх разом, допомагаючи одне одному.
Мені б дуже хотілося, аби кожен із Вас відчув і зрозумів, що поруч є друзі, які завжди прийдуть на допомогу – це однокласники, класний керівник, батьки, учителі.



Тож іще раз щиро вітаю Вас зі святом 1 вересня, бажаю натхнення в навчанні, здоров’я і творчих успіхів!

01.09.2018 р.
З любов'ю Ваш класний керівник
Семенова Ірина Василівна