пʼятницю, 26 жовтня 2018 р.

Ми вміємо відпочивати з користю....

Ось і пролетіла половина осені. Здається, ніби-то пройшла лише одна мить після закінчення літніх канікул, а тут раптом – раз – осінні! І провести їх потрібно радісно, захопливо та цікаво!
 Саме тому   25 жовтня  учні 5-Б класу разом з класним керівником Семеновою І.В. відвідали океанаріум "Морська казка". Ми оглянули кілька залів, присвячених різним морським мешканцям. В ілюмінаторах першої експозиції, яка розміщена в перевернутому затонулому кораблі,  спостерігали за життям у підводному світі: плавні рухи рибок із дивовижними назвами, різнокольорові корали, незграбні краби та омари.




 Із корабля  потрапили в підводний світ - тунель, розташований на глибині 2-х метрів під водою та  відчули емоції, раніше доступні виключно дайверам. Перебувати в ньому абсолютно безпечно і надзвичайно захоплююче - усе підводне життя відбувалося у нас на очах.
 






У кінці залу наші очі розбігалися від різноманіття і багатоцвіття «немозони» - акваріума з більш ніж 20 видами риб-клоунів .
Далі наша екскурсія продовжилась в одному з найпопулярніших київських музеїв - Музеї води. 








Старовинна водонапірна башта ліфтом опустила нас під землю - і  ми потрапили  у казковий атракціон, де головна героїня - вода у всіх можливих проявах і видах. Величезні акваріуми, гігантський унітаз, моделі артезіанської свердловини та каналізаційного колектора – й як це все вміщається тут?
 У музеї ми на мить  стали... співтворцями світу. Саме так. Ну де ще можна було самим прокласти річкове русло та потрапити в самий початок творіння: над нами гримів  грім, лився дощ і шуміли перші гейзери.


 








Цікавинкою Музею води є й атракціон мильних бульбашок. Кожен опинявся у величезній бульбашці, яка повністю нас огортала. А  коли  ми підносили руку близько до води в басейні з японськими рибками, то вони торкалися наших долонь і,  надіюсь, «здійснювали наші бажання». 











А бажання у нас зараз одне - спільне - побільше таких яскравих та незабутніх подорожей! Подорожей, які приносять
позитивні емоції та  можливості пізнати наш світ!
Детальніше у Фотогалереї

понеділок, 22 жовтня 2018 р.

Дитяча лайка: звідки вона береться та як на неї реагувати

Мова не тільки відображає свідомість, але й формує її.

Під впливом фільмів і програм, які прагнуть вразити й розважити будь-яким способом, ми отримуємо стійкий імунітет до цих висловів. Фактично, нам нерідко доводиться чути від школярів «триповерхові» висловлювання у шкільних коридорах, їдальнях та на дитячих майданчиках.
Чому ж діти використовують брутальні слова? 
Їх приваблює емоційність, із якою ці слова вимовляють дорослі. Так звані нецензурні вислови рано чи пізно з’являються у лексиконі кожного. Щоправда, діти часто не розуміють, що ці слова означають.  Від людини, котра лається, буквально пашить безмежною самовпевненістю, її жести виразні, навколо неї виникає певне хвилювання та напруження. Вимовленні таким чином слова почують усі, хто поряд. Згодом це стане способом привертання уваги. 
Лайка вважається «ознакою дорослості». 
Річ у тім, що вживання таких слів – один зі шляхів утвердження незалежності, порушення табу. Не дивно, що у суспільстві, де цінують доросле життя та незалежність, вік тих, хто вживає лайливі слова й вульгаризми, знижується. До того ж, власні спостереження та виховні бесіди батьків наводять дитину на думку, що вміння вставити у свою мову міцне слівце є однією з ознак дорослості. Якщо батьки говорять, що вживати такі слова можна тільки дорослим, то, відповідно, дитина, прагнучи у всьому бути схожою на старших, свідомо вживатиме заборонені вислови у своєму мовлення. Помітивши, що лайка шокує, діти починають використовувати нецензурні вислови, щоб розізлити і подражнити. 
Помста. 
На жаль, лихослів’я та вульгаризми – це звички, які легко набути, та від яких буває важко позбутися. Деякі люди використовують усім відомі односкладові вкрай нецензурні слова з тою ж самою метою, що й «ну» чи «ви знаєте».
Про що свідчить уживання «брудних» слів? Коли вони використовуються нечасто, то виражають емоції, для яких людина не знаходить коректних відповідників. Лайка та вульгаризми, як очікується, вражають і передаються відразу та презирство. Коли нецензурні слова використовуються часто, складається враження, що особа, яка їх вживає, погрожує чи залякує. Щоправда, для надто великої кількості людей лайливі слова та вульгаризми втратили своє початкове значення стали хібо що символами, за допомогою яких виражають думки та почуття на будь-якому, навітьна найпримітивнішому рівні.
Що ж робити? 
 Стежити за власною мовою. Для попередження раннього вживання дитиною лайки дорослим необхідно дбати про культуру свого мовлення. Багато дорослих, вихованих людей, коли перебувають у стані афекту, вимовляють уголос усе, що вони думають про власні розумові здібності та про ту справу, якою займаються. 
 Підліткам потрібно пояснити, що люди вживають такі слова лише у крайньому випадку, коли від відчаю їм уже бракує сил і слів. Учитель може запропонувати класу використовувати замість нецензурних слів назви динозаврів, квітів чи овочів. 
 Можна обізвати однокласника, який наступив на ногу, диплококом чи кактусом. Це прозвучить так само емоційно, але менш брутально.
 Якщо ж дитина цікавиться значенням певного нецензурного слова, не варто тікати від відповіді. Можна сказати, наприклад, що так говорять люди нестримані та невиховані, коли хочуть образити чи розізлити іншу людину. Це пояснення, звісно, підійде у тому випадку, якщо дитина почула лайку не від вас. Якщо ж вона піймала на слові вас, слід вибачитися, сказати, що, на жаль, вам не вдалося стриматися, ви вчинили погано. Дайте їй зрозуміти, що щиро шкодуєте, та надалі, звичайно, постараєтесь опанувати себе. У такому випадку виховання доведеться починати із себе. 
Лайливі слова у дитини викликають подив у багатьох молодих батьків, адже вони ретельно стежать за своєю мовою, і вважають неприйнятними у сім’ї подібні висловлювання. Джерел поповнення лексикону дитини дуже багато : школа, телевізор, вулиця, інші дорослі. Маленька дитина швидко і легко засвоює нецензурну лексику та брутальні слова, особливо якщо ті супроводжуються емоційними проявами, наприклад, мімікою і жестами. У цьому сенсі діти нічим не відрізняються від дорослих, чию увагу привертають яскраві незвичайні люди і їхні висловлювання. Викорінити шкідливі звички у дитини не вдасться за один день, проте зробити це можна делікатно і без тиску.
Підтримуйте в родині доброзичливі відносини, оскільки взаєморозуміння і тепла атмосфера є тим середовищем, в якому ненормативна лексика не потрібна.

пʼятницю, 12 жовтня 2018 р.

14 жовтня:три свята в одному

«Сини твоєї Батьківщини,
В них сила духу непоборна!
Козацтво – слава України,
Це гордість наша всенародна!»

 Кожна людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті.
 14 жовтня в день святої Покрови Пречистої Богородиці одночасно з Днем українського козацтва наша держава святкує День захисника України.
 Це прекрасна нагода зазирнути до сторінок історії та згадати про звитягу предків, які ратними звершеннями здобували й відстоювали українську свободу та незалежність, висловити вдячність героям сьогодення – українським солдатам, які боронять державу від зазіхань північного сусіда-агресора, вшанувати тих, хто поклав на Сході своє життя.


 Вагомою складовою морального виховання учнів є військово-патріотичне виховання, головна мета якого - усебічний і гармонійний розвиток молодих патріотів незалежної Української держави, готових у будь-який момент стати на захист своєї Батьківщини, свого народу, його свободи, мови та культури
 Саме тому 12 жовтня у Лубенській ЗОШ №2 пройшов відкритий захід до Дня  захисника та українського козацтва «З козаків візьмемо приклад!», який підготувала, разом з учнями 5-Б класу, класний керівник Семенова І.В. Ведучі Кривохижа С. та Семенова Я. запропонували хлопцям інтелектуально-патріотичні конкурси «Козацька слава не погасне, як образ дорогий і ясний». Присутні занурились в неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби. 






Юні козачата мали змогу продемонструвати свої знання з історії життя козаків, їх звичаїв, культури, побуту та військових походів. Діти вчилися наслідувати кращі козацькі риси - спритність, вправність, добродушність, безкорисність, товариськість.











Гарні привітання для своїх «козаків» приготували дівчатка. 







П'ятикласники з гідністю пройшли всі козацькі випробування та були нагороджені грамотами в різних номінаціях.
Детальніше у  Фотогалереї

середу, 3 жовтня 2018 р.

Словесна отрута

 У наш час стає звичним вживання в мові образливих, лайливих слів. Іноді діти навіть не помічають як ображають своїх товаришів. Вживання лайливих слів стає нормою у спілкуванні.
 З метою морального самовдосконалення особистості та згуртування учнівського колективу 3 жовтня класний керівник 5-б класу Семенова І.В. провела виховну годину з елементами тренінгу  "Сила слова або отрута лихослів'я". 
 Лихослів'я - це мова, наповнена непристойними виразами, непристойними словами, лайкою. Але мало хто здогадується, що лихослів'я, як і хамство - зброя невпевнених у собі людей. Подібна лексика свідчить про духовну хворобу людини. 
  Для продовження традицій родинного виховання на захід було запрошено маму Кононенка Всеволода, журналістку та поетесу, Кононенко Марину Володимирівну, яка змістовно та цікаво розповіла про історію виникнення та поширення лихослів'я на Україні.








 Дуже здивували і сподобалися учням представлені експерименти японського вченого Масару Емото. Переглянувши їх, діти  зробили  висновок, що похвала впливає на воду краще, ніж прохання або вимога, а лихослів'я не здатне породити гармонійну красу. А весела сценка, яку показали Мірошніченко Є. та Осаулко В.(9-Б) перенесла школярів на декілька років у майбутнє та дала змогу побачити себе з різних боків.







Виконуючи тренінгові вправи "Мій шлях", "Ситуації", "Комплімент", "Слова", п'ятикласники зробили висновок, що лихослів'я завдає шкоди не лише духовному, але й   фізичному здоров'ю людини; усвідомили, що слово - не просто набір звуків, які виражають думку. Воно здатне дуже багато розповісти про наш духовний стан. 









Давайте зараз прийматимемо рішення, про які в майбутньому не будемо шкодувати.
Там, де ворожнеча, сійте мир.
Там, де образа, сійте прощення.
Там, де сумнів, сійте віру.
Там, де безнадійність, сійте надію.
Там, де смуток, сійте радість.
Там, де темрява, сійте світло.
Деталі у Фотогалереї