Українська пісня - душа народу

 Могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша культура збагачується за рахунок родинної історичної спадщини – української пісні.

  Яке це диво – українська пісня! Вона – одна зі святинь нашого народу, його найцінніший духовний скарб, краса і гордість.  Як багато вона важить у житті людини!

Поетична скарбниця нашого народу й справді невичерпна у своїй багатобарвній різноманітності. Тисячами дорогоцінних чудових перлин збагатила вона національну культуру.

  Пройшли віки, змінились епохи, люди, події. Але народна пісня назавжди залишиться з нами. Сподіваюсь, що шестикласники, зачаровані українською піснею, відчули насолоду від її багатющих мелодій, чарівної сили, бо кожна пісня – це дорогий серцю вогник, який зігріває душу, змушує розважливо вдивитися в минуле, замислитися над сьогоденням й сподіватися на щасливе майбутнє.

Вчимося бути толерантними

Міжнаро́дний день толерантності відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості.

Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути просто «такими як всі», поважати та бути терпимими до інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».

 15 листопада у 6-Б класі під гаслом : «Ми різні, але всі потрібні!»  пройшов захід "Вчимося бути толерантними!" Його основною метою  було формування в учнів навичок ефективного спілкування, розвиток емпатії, розуміння проблем оточуючих людей. Діти ділилися власним досвідом толерантних вчинків, на практиці намагалися застосувати набуті знання.

 Б.Шоу говорив: «Тепер, коли ми навчилися літати по повітрю, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди».

 Тож хотілося б висловити надію, що ці слова не стануть пророчими і наші учні будуть завжди пам’ятати, що толерантність врятує світ!